МАНівський марафон розпочався

Грудень у ліцеї відзначається не тільки численними святами, а й активною підготовкою групи ліцеїстів до участі в наймасштабнішому інтелектуальному конкурсі – Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Вже місяць в освітньому просторі ліцею панує дух перших наукових гіпотез, сміливих експериментів, точаться дискусії щодо важливості та наукової доцільності проведених досліджень.

Розповісти про початок МАНівського марафону, ролі МАН у житті ліцею ми попросили Ольгу Никифорівну Беник, заступницю директора й керівницю позашкільного підрозділу – Мала академія наук.

Думаю, що напередодні новорічних свят МАНівський марафон досягнув «найвищої точки кипіння».

Найбільш відповідальним і складним для юних дослідників була і є проблема оформлення робіт відповідно до вимог. Це дуже напружений етап, особливо за умов систематичного вимкнення електроенергії. Але додає оптимізму те, що наша молодь не здається, наполегливо підкорює ці маленькі проблеми, трактуючи їх як досягнення. «Як багато ми навчились», - констатує переважна більшість, здаючи роботи для участі в конкурсі.

Цьогоріч команда ліцеїстів дійсно потужна: 21 учасник І етапу конкурсу-захисту, які представлять роботи у 10 наукових відділеннях - 19 секціях. Приємно відзначити, що серед дослідників 11 десятикласників. Звичайно, хочеться, щоб вони стали всі переможцями. Але все ж головне – це досвід, який вони здобудуть у МАНівському марафоні.

Із 2015 року в нашому закладі впроваджувався проєкт «Гармонійне поєднання шкільного й позашкільного освітніх компонентів для формування творчої активної особистості вчителя та учня-дослідника», обґрунтуванням якого були напрацювання педагогічним колективом за відносно короткий термін свого існування значної теоретичної і проєктивної бази для роботи із обдарованими учнями. Уже на той час у ліцеї діяв первинний осередок МАН, у якому за 17 років пройшли навчання більше п'ятисот слухачів. Ними було написано близько двохсот науково-дослідницьких робіт, окремі з них високо оцінено на Всеукраїнському рівні як такі, що містять соціально значимий продукт.

Планувалося, що реорганізація загальноосвітнього закладу – ліцею – в навчально-виховне об'єднання «Ліцей – Мала академія наук» дасть нові можливості та відкриє широкі перспективи для розширення науково-методичного впливу досвідченої команди викладачів на учнівську молодь, яка має нахил до наукової діяльності.

За десять років формування системи позаурочної роботи в Білоцерківському академічному ліцеї «Мала академія наук» назва нашого позашкільного підрозділу змінювалась тричі: від «відділення МАН до структурного позашкільного підрозділу Малої академії наук». Ідея поєднання шкільного і позашкільного компоненту належить Володимиру Франковичу, а моя кандидатура, запропонована на вакантну посаду випадково, тому на перших порах були лише питання і пошуки розв'язань, як тоді здавалось, ребусів без варіантів відповідей. Дякую досвідченим колегам, які допомагали, підказували у створенні науково-методичного обґрунтування забезпечення діяльності на той час відділення МАН. Були вперше створені окрема освітня програма, яка визначала місію і візію відділення, навчальний план, створені ряд авторських навчальних програм з позашкільної освіти.

Науково-дослідницька діяльність школярів у тлумаченні сучасних стандартів освіти передбачає, що весь освітній процес має бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатній для самостійного творчого вирішення світоглядних проблем теоретичного або прикладного характеру. Досягнення цієї мети пов'язується з організацією навчальної діяльності, що має науково-дослідницьку спрямованість.

Звичайно ж, ліцей з моменту заснування як заклад нового типу був націлений на роботу з обдарованими і має сформовані традиції, які допомагають визначати пріоритетні галузі наукового пізнання: Учень, який обрав галузь наукового дослідження, одержує підтримку ліцейських викладачів, сприяння в організації дослідно-експериментальної частини роботи. До традицій первинного товариства належать попередній захист наукових робіт, участь у різних конкурсах, наукових читаннях. Сьогодні можна говорити про ту величезну кількість заходів, які були проведені упродовж 10 років, але кількість тих, хто долучився до різного рівня дослідницьких і творчих проєктів у рази більша, про що засвідчує щорічний маркер перемог. І щороку нам здається, що вже немає чого досліджувати і про що писати, і з ким писати знаходяться такі яскраві особистості про яких ми навіть не могли б і подумати. Мабуть, кожен із вас зараз пригадав своїх дослідників, які стали нашими друзями, послідовниками. Більше 168 робіт посіли призові місця в найрізноманітніших секціях: економіці, українській мові, українській літературі, психології, біології, екології, інформатиці, математиці, краєзнавстві, історії, краєзнавстві. Науковий гарт у Малій академії наук відкрив широкі перспективи для випускників ліцею, які із задоволенням та професійно продовжують займатися науковою діяльністю. Із числа випускників ліцею близько сорока пов'язали своє життя й діяльність із наукою, більше 19 із них захистили дисертації на звання кандидата наук та працюють у вищої освіти й науково-дослідних інститутах України.

Талановита людина відрізняється від ординарної здатністю долати у будь-якій діяльності узвичаєні стандарти та шаблони, «ламати» стереотипи та загальноприйняті погляди, знаходити нові, незвичайні рішення. Нестандартне мислення - це чудова інтелектуальна властивість, є не лише «милістю природи». Ясна річ, що природні дані грають неабияку роль у формуванні здібностей. Але здатність до оригінального мислення треба свідомо розвивати, і роль позаурочної роботи тут важко переоцінити.

Чи є новою проблема обдарованості і чому саме останнім часом їй надають так багато уваги? Вже стало очевидним, що найбільших успіхів досягають ті держави, які мають висококваліфіковані кадри працівників, тобто інтелектуальний, творчий потенціал. Частково вирішити її можемо ми - педагоги, виявляючи і навчаючи творчо-обдарованих учнів.

Кожна обдарована дитина - індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Ми намагаємося допомогти підліткам розвинути в собі здібності до самореалізації, не тільки навчити, а й створити умови, щоб дитина була готова до цієї складної і самостійної роботи.

Однак, під час роботи з обдарованими дітьми постійно виникають педагогічні і психологічні труднощі, обумовлені розмаїтістю видів обдарованості, зокрема віковою та прихованою обдарованістю, безліч суперечливих теоретичних підходів і методів, варіативністю сучасної освіти.

Навчально-дослідницька діяльність учнів – це вдалий спосіб розкрити здібності учнів, зорієнтувати їх на цінності пізнання. При цьому розвивається як особистість вихованця, так і особистість викладача (організатора дослідницької діяльності учнів), розширюється кругозір і учня, і дорослого.

Дослідницька діяльність - це також хороший стартовий майданчик для тих учнів, які планують у майбутньому продовжити свою освіту в закладах вищої освіти. Потенціал, закладений у ліцеї, учні зможуть розвивати поступово і самовдосконалюватися у вищих навчальних закладах будь-якого рівня. Але, на жаль, для отримання високих результатів від наукової діяльності учнів необхідні час і багаторічна практика.