Уперед, ліцеїсте

Зараз нас хвилюють вічні запитання: «ким стати?», «який фах вибрати?», як вибрати ту справу про яку можемо згодом сказати: «Їй ми служимо». Небагато з вас, мої ровесники, знає ким стати в майбутньому і щоб справа, якій ми служитимемо, завжди чесно і від серця звучала в нашій мові. Більшість із наших учителів — це такі люди, що віддали життя, талант, здоров'я і серця своїм учням. Це мова не про заклик стати учителями, а про зразок вірності своєму покликанню й призначенню.

Небагато з нас є тими щасливчиками, хто знає на момент закінчення школи, куди піти вчитися. Парадокс у тому, що більшість знає, куди піде, але не впевнені в реалізації очікувань. Є чимало факторів, які формують інтерес: захоплення предметом завдяки гарному вчителю, вірність сімейній династичній традиції, читання хороших книг, що спонукає до романтичного пошуку й бажання побачити нове й відкрити ще не бачене.

Як кажуть мудрі вчителі, часто навіть не гроші, матеріальне забезпечення відіграють вирішальну роль у виборі справи, якій присвятити своє життя. Не гоніться за багатством.

У дитинстві й ранніх шкільних роках комусь, наприклад, подобалося вирощувати квіти й пізнавати основи ботаніки, але це може залишитися улюбленим хобі на все життя, а перелік професій нескінченний.

А ще є не дуже вдячний, але шляхетний (благородний) шлях у науку, бо хтось же повинен піднімати на гідний рівень науку в Україні. І цей шлях вибирають у ліцеї, й ми з гордістю вимовляємо імена близько 40 наших ліцеїстів, що розвивають науку в різних сферах діяльності — від біології, економіки, техніки до філософії, психології, філології. Воістину, світ пізнання нескінченний і основою його є сформоване в юності культурне мислення.

Працюйте над своєю ерудицією, культурою, майстерністю, терпінням, плекайте інтелігентність у всьому.

Ліцей стоїть перед ювілеєм. 15 листопада 2026 року відзначатимемо його тридцятиліття. Ми, випускники цього року, тільки піщинки в океані ліцейської науки й історії, але й нас згадають тут добрим словом, як тих, без чиїх імен історія ліцею була б не повною.

Уперед, ще вчора ліцеїсти, сьогодні вже випускники, до нових берегів...

Ваш Максим Тищенко