Олена Теліга. Повернення

Лютий 2026 року – великий час пам'яті національної героїні, жінки великої волі, національної й духовної сили – Олени Теліги. Так, у лютому 1942 року на 36 році життя обірвалося життя мужньої патріотки й поетеси від кулі фашиста. А влітку, 21 липня, видатній поетці має виповнитися 120 років з дня народження – із них тільки останні 36 років після повернення із забуття.

Соратник Олени Теліги Олег Штуль так записав передані нею останні слова Олени Теліги: «На мене чекають люди. Я не можу не прийти тому, що боюсь арешту. Зрештою - їх також поарештують. Я не можу втікти, бо хтось міг би сказати: в небезпеці нас лишила, а перед небезпекою говорила про патріотизм і жертвенність. Коли я не повернусь, то не забувайте про мене. Коли я загину, то знайте, що свій обов'язок сповнила до кінця».

Усі заарештовані письменники й журналісти були розстріляні й поховані в Бабиному Яру, точна дата трагедії невідома. Більшість дослідників сходяться на тому, що це сталося 21 лютого 1942 року.

Саме в цей день – 21 лютого – традиційно вшановуємо ми пам'ять героїв, які, піднявшись на нерівний бій проти двох могутніх мілітарних сил, що роздирали тіло рідної землі, віддали своє життя за Україну, за її незалежність. Серед них – Олена Теліга, поетеса і патріотка, яка пішла у вічність, щоб навіки злитися зі своїм народом, навіки залишитися в його вдячній пам'яті.

Ім'я Олени Теліги впевнено зайняло належне місце в українській літературі. Вона повернулася в Україну у своїх віршах, публіцистиці, листах, спогадах сучасників, у фотографіях та інших документах.

Олег Штуль (Жданович) зберіг у лихолітті війни підготовлену Оленою Телігою в 1940 році збірку її поезій. Рукопис її поезій загинув у київському гестапо, а цей вибір, що випадково в часі арештів був при впорядникові, пройшов довгий шлях: із Києва помандрував на Волинь і тут був переданий професору А. Баранівському, що мав його видати в партизанській друкарні. У бою з більшовицькою бандою Баранівський загинув, але течки з його паперами не було при ньому. Селяни її зберегли й передали командувачеві УПА Т.Бульбі. Далі вибір із поезій перейшов через німецький концентраційний табір і після поразки Німеччини став джерелом збірочки «Душа на сторожі».

За своє коротке життя вона написала не багато віршів, але збереглися вони до наших днів, потрапивши за кордон. Як вони туди потрапили, достеменно невідомо. Актори театрального ліцейського гуртка на чолі з Володимиром Франковичем Тереховим та Тетяною Олексіївною Штереверею запропонували свою альтернативну історію, як це могло відбутися. За цим сценарієм у ліцеї був підготовлений і проведений спектакль, присвячений Олені Телізі й усім борцям за волю України.

Завдяки щирості наших акторів, створеному інтер'єрові, костюмам ми змогли відтворити та передати атмосферу того часу. Із великою приємністю відзначаємо, що на заході були присутні жителі мікрорайону. По завершенню вистави вони висловили щиру подяку за запрошення та естетичну насолоду, яку вони отримали від спілкування з ліцеїстами.

Пропонуємо й вам, шановні читачі, переглянути відеозапис вистави.

Фотографії з вистави «Олена Теліга. Повернення»