Не помилитися у виборі

Березень прийшов до ліцею, як і до всієї України, не просто із запізнілими морозами й давно не баченою кількістю нерозталого снігу. А все ж весна хоч і поступово, та владно заявляє про себе. І в першу чергу, звісно, не погодою, не переможною силою весни, а тривогою, яка непутить душу кожного одинадцятикласника, – як не помилитися у виборі, адже треба реєструватися для участі в незалежному оцінюванні у форматі НМТ. Отой четвертий предмет, який до певної міри вирішить твою долю, багатьом не дає спокою, бо для декого він є вирішальним: низький рейтинговий бал не дасть можливості здобувати фах у галузі медицини, агрономії, інженерії… А творчий конкурс, пройдений без успіху, позбавить нас нових імен у професійній журналістиці, архітектурі, живописі, музиці…

У першій половині березня 86 одинадцятикласників ліцею витримали процедуру пробного НМТ, максимально наближеного до державного формату, за винятком того, що не всі тести складалися на комп'ютері, точніше, більшість із них усе-таки були виконані на паперових носіях, але й вони відслонили чимало проблем, особливо для тих учнів, які не дуже сумлінно бралися до підготовки, а то й до навчання в цілому. Але ж дехто зрозумів, якого предмета не варто обирати, - тому кинулися змінювати. А ще ж варто врахувати те, що в ліцеї й рідні стіни допомагали, й інструкторами були свої вчителі зі звичними милими обличчями. Але й то…

А державний формат – ситуація екстремальна: чужий комп'ютер, чуже укриття й незнайомі інструктори…

І знову три крапки. А це значить, що питань ще так багато, а часу для їх вирішення – обмаль. Та все ж він ще є. Головне – не помилитися у виборі, не зрадити мрію, не розчарувати тих, хто в нас вірить…

А три крапки, як говорив один усім знайомий персонаж, ставляться тоді, коли розповідь не закінчена й попереду ще багато цікавого.

З повагою Максим Тищенко